Fire and blood

"Такими темпами я здурію до двадцяти" - написала в цьому бложику я, коли мені було вісімнадцять. 
Мені двадцять один. І, як не дивно, свої доволі нестійкі і розхитані шарікі і ролікі в вісімнадцять я недооцінювала (хоч тоді навіть не підозрювала, якою пічалькою все обернеться). Але це не означає, що я надзвичайно сильна женщіна. В мене просто завжди була схильність до комплексу неповноцінності і драматизації дійсності.
В двадцять один спробую бути оптимістичнішою - сподіваюсь до двацяти двох встановити їх (шарікі і ролікі) на їхні чіткі місця.
Хоча, якщо чесно, зараз я розумію, як швидко летить час, і тепер це лякає мене набагато більше, ніж всі на світі шарікі і ролікі, разом взяті.