Fire and blood

Зараз я вам розкажу історію про ахуєвших не то виробників, не то інтернет-магазини.
Оскільки на минулому тижні мій коханий побитий життям ноут віддав богу душу, мені терміново знадобився новий. Любімий муж вибрав мені one, сьогодні ми його замовили і ноут опинився в мене.
Почалось все з того, що першою системою я поставила сімку, бо диск і так був, а качати убунту мені чомусь було ліниво.
Перше, що вибісило - це диск з дровами, які підходять тільки під восьму вінду. Довелось дрова качати і доставляти з інтернету. Я побурчала на тему "цікаво, що це за жахливе державне регулювання заважає робити все по-людськи і для клієнта, а не для впарювання своєі гавьонноі восьмоі вінди", але дрова качнула.
Непонятки почались, коли дрова під відеокарту не стали з обуренням на тему "відповідного заліза в вас на компі нема". А стали і не квакнули дрова під вбудовану в проц і гіршу відеокарту. Муж негайно качнув Еверест (це програмуля, яка видає інфу про те, що за залізо в вас на компі стоіть) і виявилось, що такі да, нормальноі відеокарти там нема, як пінгвінів в Арктиці.
Завтра будемо розбиратись, хто в цій історіі хуйло, але іронія долі в тому, що якби мудаки не пожаднічали і доставили на диск нормальні дрова, навряд чи хтось найближчим часом помітив би, що щось з компом не так. Ось такі пироги.
Ах, да, користуючись нагодою передаю привіт
- Майкрософту з абсолютно ібанатською політикою просування своєі нафіг нікому не потрібноі восьмоі вінди
- неперевершеним виробникам Леново
- інтернет-магазину "Сокол".